Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування

23 грудня 2015 року

Веде засідання Голова Комітету ВЛАСЕНКО С.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …Управління комп'ютерних систем Апарату Верховної Ради України Олексій Олексійович Сидоренко може перед початком, формальним, перед початком засідання ми б надали йому слово. Да? Є Олексій Олексійович? Будь ласка.

У нас поки йде обмін думками в режимі наради членів комітету. Тому, будь ласка.

 

СИДОРЕНКО О.О. Дякую.

Шановні народні депутати України! Шановні учасники засідання комітету! Для мене надзвичайно висока честь доповісти про наміри Апарату Верховної Ради України реалізувати у залі засідань вашого комітету в якості пілот-проекту впровадження конгрес-системи, що забезпечить 100-відсоткову без паперову технологію планування, підготовки, проведення, архівування комітетських засідань.

Ви знаєте, що 27 жовтня цього року були проведені відкриті торги на закупівлю програмного і апаратного забезпечення. І в результаті цих відкритих торгів було закуплено, вперше за 20 років, таку кількість потрібного і серверного обладнання, і комунітаційного, і мережевого. Зараз всі адміністративні будинки, всі зали комітетів забезпечені роздачою сигналу Wi-Fi і ви, мабуть, це вже оцінили. Закуплене вперше в повному обсязі сучасне ліцензійне програмне забезпечення, антивірусне забезпечення. І так само вперше за багато років була досягнута суттєва економія бюджетних коштів, що дозволило провести дозакупівлю і обладнання, і ліцензійного програмного забезпечення. Оскільки у залі засідань Погоджувальної ради, це кімната 11 Грушевського 18/2, уже закінчується монтаж конгрес-системи для проведення засідань Погоджувальної ради і ви можете вільно, коли буде нагода, заглянути…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович, а коли конгресменів привезуть?

 

СИДОРЕНКО О.О. Це зміни до Регламенту Верховної Ради і від вас залежить.

Ми можемо називати це конгрес-система, бо це класична назва, вона в технічному паспорті, в технічній документації. Ми можемо називати це система відеоконференц-зв'язку, ми можемо це називати так, як у нас, система електронного голосування підрахунку голосів. Насправді це називається система колективної роботи із документами відеозапису онлайн-трансляції, аудіозапису, стенографування. Бо всі названі мною модулі конгрес-система включає.

Платформа вам, очевидно, відома, це Bosch Security Systems, одна з найкращих в світі компаній-виробників. Дуже багато національних парламентів, зокрема на рівні комітетів використовують дану платформу. Ми, зокрема, відвідали Європарламент. Кожен комітет Європарламенту, а їх 22, має єдину уніфіковану програмно-апаратну платформу, яка дозволяє забезпечувати стовідсотково безпаперову технологію розгляду, затвердження законопроектів, питань порядку денного, онлайн-трансляції, відеозапису, аудіозапису і так далі.

Це, якщо так, коротко. Я можу вам розказати, яким буде робоче місце члена комітету через два місяці тут, у цій залі. Кожен член комітету матиме перед собою 15-дюймовий тачскрін, який на системі ліфтової подачі буде за командою народного депутата подаватися на стіл. Якщо він не потрібен, то можна буде його легко сховати.

Керівна панель…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А можна попросити, щоб команда була "Фас!" – і він зразу відкривається?

 

СИДОРЕНКО О.О. Ми для головуючого - можемо. Або для завсекретаріату можемо встановити цю функцію, щоб по команді всі 17, ми плануємо встановити відразу 20 автоматизованих, комп'ютеризованих робочих місць. З розрахунку, що кількість членів комітету може збільшитися. Так от, тачскрін, на якому будуть виведені всі без винятку документи, що включені до поряду денного засідання комітету з можливістю перегляду, перегляду проектів рішення, перегляду самих проектів законів, всіх супровідних документів. З можливістю, якщо буде необхідність, проголосувати так, як у сесійній залі, за те чи інше питання порядку денного. Звичайно ж, найголовніше, що ця система передбачає автентифікацію: перед початком засідання, тобто відбувається реєстрація, і кожен член комітету, народний депутат, який автентифікований у системі, тобто вставляє свою персональну електронну карточку у зчитувальний пристрій, він вже автентифікований.

Що це означає? Це означає, що якщо, наприклад, член комітет отримує слово для виступу, відеокамери автоматично за долю секунди фокусуються на виступаючому – і відразу йде якісний відеозапис. А якщо забезпечується відразу онлайн-трансляція, то так, як у сесійній залі, всі реквізити, тобто прізвище, ім'я, по батькові, посада в комітеті, для виступаючого автоматично забезпечуються.

Але найголовніша функція цієї системи – це так званий… тому що це так звана апаратна частина – це верхівка айсберга, найголовніша ж наша задача – це забезпечити середовище для колективної роботи з документами. Це означає, що і голова комітету, і кожен член комітету, і секретаріат комітету можуть у режимі колективної роботи, причому уже із забезпеченням, з наданням захищеного, віддаленого доступу – це те, що поки що не має жоден комітет, а ваш комітет матиме перший, - ви матимете змогу працювати із документами, які секретаріат комітету готує, готує і у визначені терміни має покласти для ознайомлення, для погодження, для редагування, для внесення змін. І ви всі відповідно до визначених керівництвом комітету, керівництвом секретаріату, до визначених політик, прав доступу, прав роботи з документами матимете змогу бачити їхню версійність, стани, у кого на виконанні перебуває той чи інший документ. Наприклад, висновок на той чи інший законопроект. Мати змогу оперативно отримувати всілякі повідомлення про зустрічі, зміни в календарі, зміни в порядку денному і так далі.

Оце коротко. Можливо, будуть питання? Я відповім. І ще раз запрошую, коли буде можливість, нагода, завітайте в 11 залу Грушевського 18/2, там уже на 80, навіть більше, відсотків монтаж системи завершений. Буде змога ознайомитися реально, як вона виглядає, які її можливості. Зараз вже можна там і відео, і аудіо, - все працює. Залишається десь на понеділок встановлення моноблоків тачскрін. Тоді вже буде повноцінно впроваджена ця система. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, я ж сподіваюсь, не буде скайп-зв'язку для проведення комітетів? Тобто потрібна фізична присутність депутата?

 

СИДОРЕНКО О.О. Насправді ми закупили ще і ліцензійне програмне забезпечення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От, про це, Олексій Олексійович, мовчіть про це, я вас благаю!

 

СИДОРЕНКО О.О. Чому?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нічого нема! Всі повинні тут!

 

СИДОРЕНКО О.О. Звичайно. Але закупили ліцензійне програмне забезпечення, яке називається Skype for Business. І також всі робочі місця народних депутатів України будуть забезпечені цим ліцензійним програмним забезпеченням.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І у мене останнє коротке запитання. Може, у колег ще буде запитання? Як швидко ви плануєте це змонтувати?

 

СИДОРЕНКО О.О. Кінець лютого 2016 року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, є запитання до Олексія Олексійовича? Ми вам дуже вдячні за інформацію. Дякую вам за присутність на засіданні комітету.

І у нас згідно з Законом про комітети, у нас є необхідний кворум для початку засідання нашого комітету. У нас є присутні 9 членів комітету. А відтак я оголошую засідання Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування відкритим. Колеги, вам роздано проект порядку денного.

Хто за те, щоб цей проект порядку денного прийняти за основу? Прошу голосувати. Дякую. Хто – "проти"? Немає. Хто "утримався"? Немає.

Чи є зміни, доповнення? Колеги, до нас надійшов законопроект 3700. Він не зовсім наш, скажу вам чесно і відверто, але він до нас надійшов. Я пропоную його включити в порядок денний, але ми обговоримо, коли ми до нього дійдемо. Немає заперечень?

Якщо немає заперечень, прошу затвердити порядок денний в цілому. Хто - "за"? Дякую. Хто – "проти"? Хто "утримався"? Немає.

Переходимо до першого питання порядку денного: про проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо надання органам місцевого самоврядування повноважень встановлювати обмеження продажу пива, крім безалкогольного, алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових (реєстраційний номер 3149), автори – група народних депутатів. У нас би його повинен був доповідати Юрій Васильович Бублик, але з об'єктивних причин його у нас немає.

Олена Петрівна Бойко, будь ласка.

 

БОЙКО О.П. Доброго дня, шановні колеги. Дозвольте вам представити законопроект 3149: про внесення змін до деяких законів України щодо надання органам місцевого самоврядування повноважень встановлювати обмеження продажу пива, крім безалкогольного, алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових. Відповідно до цього законопроекту пропонується надати повноваження органам місцевого самоврядування встановлювати заборону продажу пива, крім безалкогольного, алкогольних і слабоалкогольних напоїв, вин столових суб'єктами господарювання, крім закладів ресторанного господарства, у визначений час доби в межах відповідної адміністративної території. І встановлювати адміністративну відповідальність за торгівлю пивом (крім безалкогольного),  алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами  столовими у заборонений рішенням відповідно до органів місцевого самоврядування   час доби.

Справа у тім, що цей законопроект  є дуже актуальним у зв'язку з тим, що відповідно до статистики понад  40 тисяч осіб щороку в Україні мають смертельні наслідки  у  зв'язку   із зловживанням алкоголю і пияцтвом. І за рівнем  споживання алкоголю наша країна  займає одне з перших місць, на жаль, у світі. 

Доводжу   до вашого відома, що є висновок ГНЕУ щодо цього. Висновок узагальнюючий є таким, що  за результатами розгляду на пленарному засіданні законопроект  може бути прийнятий за основу. Основні зауваження до законопроекту – це  в основному техніко-юридичні. Зокрема ми  вже стикалися   на попередньому засіданні з таким зауваженням, що є таке вино столове і що воно є недоречним з точки зору техніки.

Якщо говорити більш конкретно по законопроекту, то це внесення змін в: Кодекс України  про адміністративні правопорушення з огляду на посилення відповідальності за торгівлю у невстановлений час  доби; це Закон про державне регулювання виробництва  обігу спирту етилового, коньячного і плодового, додається  до статті 15-3 новий текст, відповідно до якого  у визначений час доби сільські, селищні, міські ради в межах  відповідної адміністративної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива і по тексту далі алкогольними і слабоалкогольними напоями. І відповідно до  Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до статті  26 до виключної компетенції сільських, селищних і міських рад додається стаття 44-1 щодо  можливості встановлення заборони продажу і права. Виключна компетенція – це  встановлення заборони   продажу пива, крім алкоголю і алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб'єктами господарювання, крім закладів ресторанного господарства, у визначений час доби в межах  відповідної адміністративної території.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Петрівна.

Колеги, хто би хотів висловитись?

 

_______________. Пропоную голосувати і нічого не добавляти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да? Тут немає заперечень? Немає питань? Тобто рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Дивіться, я думаю, що нам треба було б запитати у Інституту національної пам'яті як історично називались столові вина і тоді ми могли одразу голосувати його в цілому.

 

_______________. Тільки після дегустації.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, за основу чи за основу і в цілому?

 

_______________. В цілому.

 

_______________. В цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, з техніко-юридичними.

 

БОЙКО О.П. З юридичними правками, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень, колеги?

 

_______________. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за таке рішення, прошу проголосувати.

Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

Доповідати буде Бублик Юрій Васильович або від комітету Бойко Олена Петрівна, якщо Юрій Васильович не зможе з якихось причин. Хто за таке рішення, прошу проголосувати.

Дякую, колеги. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

Ми переходимо до другого питання порядку денного про проект Закону про внесення змін до Закону України "Про адміністративні послуги" (щодо особливостей надання адміністративних послуг у Донецькій області на період проведення антитерористичної операції) (реєстраційний номер 3242). У нас в одній особі тут і автор, і голова підкомітету, она же Элла Кацнельбогена, она же Зинаида Панияд.

Пане Олександре, будь ласка.

 

ДЕХТЯРЧУК О.В. Я, щоб не займати час, скажу, що ідея зробити такий законопроект з'явилася після відповідного звернення про те, що громадяни внаслідок тих ситуацій, які склалися в зоні АТО не можуть належним чином отримувати послуги.

У нас в залі присутня заступник начальника управління і начальник відділу розвитку підприємства управління розвитку ринкового середовища Департаменту економіки Донецької облдержадміністрації Карагодова Світлана Володимирівна. Хотілося б просити вас надати їй слово, власне.

Зрозуміло, що, можливо, було б доречно, якщо така потреба є, доповнити ще і Луганської області. Натомість, я розумію, що в нас немає практики про те, що при обласних адміністраціях створювати ЦНАПи. Це практика дійсно є хибною і я підтримую ту думку, що її створювати при органах місцевого самоврядування. Але в даному випадку мова йде… давайте визначатись комітетом є потреба, немає потреби в таких діях, як визначитесь так і буде. Я наполягати, власне, не буду.

Хотілося б надати слово тоді от пані Світлані і вислухати, що на практиці відбувається там на сьогоднішній день.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олександре.

Шановні колеги, чи є запитання до доповідача? Якщо немає запитань до доповідача, то, будь ласка, Світлана Володимирівна.

 

КАРАГОДОВА С.В. Добрый день, уважаемые народные депутаты Украины и присутствующие на заседание. Хочу сказать, что у нас с 2012 года в области работает областной дозвільний центр "Відкрита влада", через который надаются документы разрешительного характера. В этом году было надано таких документов более 5 тысяч. 

С октября месяца возникла такая ситуация, что законы про дозвільну систему у сфері господарської діяльності і про адміністративні послуги, которые регламентируют работу центра надання админпослуг и выдачу, вернее, надання админпослуг и выдачу документів дозвільного характеру, были внесены изменения в Закон про дозвільну систему, которым предусматривалось создание такого областного дозвільного центра. И теперь эту норму из Закона про дозвільну систему убрали, а в Законе про адміністративні послуги нет такой нормы, которая бы предусматривала существование центров при обласних державних адміністраціях.

Надання адмінпослуг областного уровня обласной державній адміністрації територіальними підрозділами центральних органів державної влади возможно через центры надання адмінпослуг создані міськими радами и, которые являются административными центрами областей.

Поскольку сейчас город Донецк у нас не может по согласованному решению надавати такі адмінпослуги, а город Краматорск не является центром областного уровня, у нас дозвільний центр "Відкрита влада" и теперь находится, ну, вне правового поля. То есть суб'єктом господарювання малому и среднему бизнесу просто некуда будет обращаться согласно закону, чтобы получить эти документы дозвільного характеру.

Поэтому на сегодняшний момент возникла острая необходимость, поскольку с октября месяца, когда вступили в норму эти… они вступили в действие нормой Закона про адміністративні послуги, просто субъектам некуда будет обращаться. И мы очень просим вас поддержать инициативу областной администрации и внести на период проведения антитеррористической операции изменения в Закон про адміністративні послуги. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Світлана Володимирівна.

Чи є запитання до Світлани Володимирівни?

 

_______________. Скільки людей звертається до вашого центру, ну, за останній час власне? Чи є потреба? Які послуги ви готові надавати? Бо сама адміністрація, там перелік послуг є дуже незначний, самої адміністрації.

 

КАРАГОДОВА С.В. Там даже речь идет не столько про административные послуги, сколько про документ разрешительного  характера, который  сейчас после вступления изменений  в силу   с  4 октября получается дозвільні центри они стали составной частью  адмінцентров. У нас тут  12 структур, в том числе областная  администрация, которая предоставляет  услуги через   этот  центр "Відкрита влада".  Это и экология, и облдержадминистрация распоряжение и управління держпраці, вообщем  территориальные  органы  центрального областного уровня. Более 5 тысяч документов, вот в частности  5 тысяч 250 документов дозвільного характеру  было предоставлено  на 1 декабря  этого года.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А підкажіть мені, будь ласка, а на територіях, які контролюються  українською владою,  чи  є створені ЦНАПи?

 

КАРАГОДОВА С.В. ЦНАПи существуют  в каждом городе  областного центра  и в райдержадміністраціях. У нас сейчас на сегодняшний момент  таких  ЦНАПов 27 из  45, которые существовали ранее.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді ще раз, який сенс створювати ще один центр?

 

КАРАГОДОВА С.В. Сенс в том, що дозвільні документи областного уровня могут надаваться только…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, вибачте тоді, в чому специфіка створення ЦНАПу на території  лише Донецької,  Лагунаської областей? Так  буде точніше.

 

КАРАГОДОВА С.В. По Закону про адміністративні послуги послуги областної державної адміністрації можуть надаватися через центри обласного  уровня.  У нас в Донецке, Луганске таких областных центров сейчас нет, то есть статус города Краматорска не позволяет ему предоставлять административные услуги… ой, дозвільні документі і админуслуги областного уровня, поскольку он не является городом областного  значения… городом… административным центром области.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, чи є запитання ще?

 

_______________. Донецьк і Луганськ могли…(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь ласка,  Микола Трохимович.

 

ФЕДОРУК М.Т. Скажіть, будь ласка, а чому ми не можемо,  наприклад, щоб не створювати додатковий центр використовувати, наприклад,  Краматорська,  дати йому дозвіл Краматорську  якраз надавати в ЦНАПі  ці послуги, саме в ЦНАПі в Краматорську? Не Донецьк, наче Краматорськ, де зараз… Просто, щоб не ламати систему, не робити виключення,  а просто прийняти рішення, що ці   послуги  обласного рівня  надаються в  місті Краматорську, ЦНАПи Краматорська.

 

КАРАГОДОВА С.В. Дело в том, что его не надо  создавать, он создан, он оснащен техникой, там работают специалисты с  12-го года, дозвільний центр. Ну, дозвільний центр он стал  составной частью  Центра админпослуг во всех городах и районах. То есть в каждом городе  района  был  дозвільний центр и Центр надання  админпослуг. Они  как единое целое работали.

 

ФЕДОРУК М.Т. Я це і маю на увазі. Наприклад, щоб ці послуги  просто дописати чи прийняти відповідне рішення, постанову, що ці функції виконує ЦНАП міста Краматорська, так як само як виконував би  міста Львова  львівський міський центр обласної адміністрації Львова львівський міський ЦНАП, там і будь-якого міста. Чому ми не можемо? Оце мене  цікавить.

 

КАРАГОДОВА С.В. Ну, это будет дополнительная  нагрузка  на ЦНАП города Краматорска плюс у нас сейчас областные структуры, которые предоставляют  услуги через "Відкриту владу", они  находятся… Допустим,  ГАИ в городе  Мариуполе,  у них  уже налажено это все сотрудничество, его просто надо…

 

_______________.  А чому неможна цей ваш дослідний центр зробити частиною ЦНАПу? 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  ж про що  і кажу?

 

КАРАГОДОВА С.В. Его можно сделать частиною ЦНАПу, но  просто ЦНАП не предусмотрен действующим законодательством. Если там дописать, там где, то есть… ЦНАП –  это рабочий орган   міської  ради, районної державної адміністрації і районної в Києві.  То есть там нет рабочего органа  областной администрации.  Вот если б там добавить  вот эту строчку, как было в законе про дозвільну  систему…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  колеги. Єдине, що представляйтесь.

 

КАМЕНЧУК О.М. Олександр Каменчук, представляю Міністерство   економічного розвитку  і торгівлі України. Хочу народним депутатам… що нещодавно був прийнятий  Закон України, який має  номер  888, який було  внесено  зміни до Закону про  адміністративні послуги. Яким було зазначено, що адміністративні послуги можуть надаватися через будь-який Центр   надання адміністративних послуг і на основі узгоджених рішень  через такі центри можуть надаватися послуги обласних державних адміністрацій, районних державних адміністрацій в будь-якому центрі.

Щодо документів дозвільного характеру. Відносно документів дозвільного характеру, які надаються територіальними підрозділами  центральних органів виконавчої влади.  Згідно  з Постановою Кабінету Міністрів  523 ці послуги можуть надаватися в будь-якому центрі, до якого  будуть ці послуги включені. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Миколайович. Ну, це якраз, вот, відповідь на те питання, яке я задавав. Який сенс створювати окрему структуру, ламаючи всю систему, якщо можна на підставі угод передати ці повноваження в існуючий ЦНАП, передати туди ті приміщення, які є, ну, знайти правовий шлях передачі, майно передати і хай вони собі просто надають ті самі послуги. Але, ну, ми не будемо створювати окремі структури і виокремлювати 2 області, і говорити, що це пов'язано, там, саме з війною. Це ж не пов'язано з війною.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ну…

 

КАРАГОДОВА С.В. В Луганске тоже был такой… ну…

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Там немає кому координувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я, чесно кажучи…

 

КАРАГОДОВА С.В. Нам не надо новый создавать, он у нас есть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. При всій повазі до автора законопроекту члена нашого комітету я просто не вбачаю необхідності робити саме в такій спосіб, да? Дякую, пане Олександре.

Тоді повертаємо автору на доопрацювання?

 

_______________. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає інших пропозицій, колеги? Хто за таке рішення, прошу проголосувати.

 

_______________. Олександр, утримайтесь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? 1 – утримався. Ну, сам автор.

Ми переходимо до 3 питання порядку денного про проект Закону про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування України" (щодо формування та затвердження структури та штатів органів місцевого самоврядування) (реєстраційний номер 2012а), автор народний депутат. Доповідати повинен був Юрій Васильович Бублик. Його немає. Єдине, що, я можу коротко доповісти цей законопроект.

Прибирається, в принципі, типові штати затверджені Кабінетом Міністрів України як документ, який є обов'язковий для органів місцевого самоврядування при формуванні структури і встановленні чисельності своїх працівників. Вони це вирішують самі згідно з запропонованим проектом. Ну, я не бачу тут крамоли. Навпаки, мені здається, що ми надаємо можливість органам місцевого самоврядування самим визначатися як організовувати свою роботу. Тим більше, це в руслі децентралізації і немає жодних питань.

Тому в мене є пропозиція підтримати за основу і… А, якщо будуть питання, ми їх розглянемо під час підготовки.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте. Давайте. 

 

(?) БУБЛИК Ю.В. Якщо говорити про практику подібних речей, то у певній мірі визначається небажання місцевої ради отримати такі чи інші штати. А контрольною цифрою, яку місцева рада отримає на сьогоднішній наразі поки що, то саме таким чином із центрального бюджету.

Ця контрольна цифра, як правило, вона і визначає кількість штатних одиниць місцевій раді, на жаль. На жаль, саме таким чином. Тому власне тут треба вирішувати. Теоретично я абсолютно згодний, що якщо мова буде йти про об'єднані самодостатні громади у майбутньому і власне вони будуть самі визначати наповнення своїх бюджетів в тому числі, то це їхнє право в даному випадку – утримувати ту кількість посадових осіб, яка власне, на яку власне мають кошти.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Я з вами погоджуюсь. Абсолютно слушні, стовідсотково слушні зауваження. Єдине, що мені здається, що ми ідеологічно не можемо їх обмежувати. Але про запобіжники подумати треба.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Я вважаю, що…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Мікрофон.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. … це потім через рік дістануть від своїх виборців, а вони точно дістануть. Я пам'ятаю, кожного року депутати ради запитували, скільки є працівників, які структури скорочували на 10, 20, 40, 100 людей. Тобто це є дискусія. І ми мусимо давати людям ті повноваження, щоб вони робили помилки, і несе відповідальність. Я би не боявся цього.

Без сумніву, буде так, як ви кажете. В частині буде так. Але, ну, без цього немає.

 

БУБЛИК Ю.В. … якщо з місцевих бюджетів, гроші будуть забиратись…

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Так вони і так забираються. Слухайте, в деяких радах і зараз роздуті штати в розумінні того, що не треба того, що вони там мають. Я би йшов на те, щоб давати людям можливість робити помилки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я знову-таки, я ще раз підкреслюю, абсолютно слушне зауваження пана Олександра. Але ми це зможемо обговорити до другого читання, якщо будуть запобіжники, якщо треба буде встановити запобіжники, ми їх встановимо. Нема жодних питань.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Давайте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да? Колеги, хто за те, щоб підтримати в першому читанні рекомендувати Верховній Раді прийняти в першому читанні законопроект 2012а, прошу проголосувати. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає. Рішення прийнято.

Доповідати буде Юрій Васильович Бублик. Або, якщо його не буде, то я тоді доповім. Прошу за це проголосувати. Хто за таке рішення

Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

Переходимо до 4 питання порядку…

 

_______________. Тим паче на цій неділі у нас четверте вже засідання, а його ні разу немає…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бублика? То це треба йому на вид поставити, як-то кажуть.

 

_______________. Зранку він був.

 

БЕРЕЗЮК О.Р.  А це взагалі щось перший раз, що так от щось в нас таке от? Перевантаження якесь?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Про перейменування окремих населених пунктів та районів, назви яких містять символіку комуністичного і тоталітарного режиму за пропозиціями органів місцевого самоврядування та рекомендації Українського інституту національної пам'яті Микола Трохимович Федорук.

 

ФЕДОРУК М.Т. Шановні колеги, вам розданий перелік із 121 плюс 19 населених пунктів, де вони зроблені по такому принципу. Перша колонка - існуюча назва. Друга колонка – пропонована назва. І третє – це рекомендації Українського інституту національної пам'яті.

Нам потрібно… Є частина цих населених пунктів, в яких співпадає і пропозиції, які надійшли від місцевих органів влади, і рекомендації Українського інституту національної пам'яті. Є частина цих населених пунктів, назви яких не співпадають з тими пропозиціями і рекомендаціями Українського інституту національної пам'яті.

Тому треба домовитись яким чином ми будемо це обговорювати і пройдемо по кожному там, де немає заперечень, потім там, де є і будемо визначатися, яке рішення нам приймати, тому що, як правильно говорили колеги перед початком засідання комітету, таких в нас перейменувань може бути десь 940 навіть 943. Ось. Тому сьогодні перші 140.

Значить, по вінницькій області давайте почнемо. Нечюївка…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Трохимович, я вам може… я би може запропонував такий варіант. Ну, дивіться, по-перше, нам треба обговорити… Там, де все співпадає, там немає жодних питань. Мене цікавить Інститут національної пам'яті. Чи є у вас принципові речі там, де йдуть розбіжності? Бо, насправді, я би, як принцип, все-таки взяв би, в першу чергу, волевиявлення громади. Ну, я ж кажу ще раз, хочуть вони весну, хай буде в них весна. От. І немає жодних проблем з тим. Чи є у вас принципові зауваження? Давайте по них пройдемось.  Давайте пройдемось там, де є, от я бачу Мангуський, на скільки це. А все інше я не, ну, чи є сенс там обговорювати.

Да, будь ласка, Олена Володимирівна Ледовських.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Чи є, я дивлюсь, що протокол громадських слухань просто відсутній. Це тому, що не було громадських слухань, чи це просто відсутній проток? Таке питання. Тому що це головне. В даному випадку це головний документ, який має бути визначальним в організації цього перейменування. 

 

_______________. (Не чути)

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Так, так, так.

 

_______________. (Не чути)

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. У нас рада зараз може бути 7 чоловік, да. А є громадське слухання для перейменування. От зараз підніметься, напишуть там 100 чоловік з цього села, де в цьому селі 120 чоловік. І розкажуть, що ми не хочемо, щоб у нас Радянське було перейменовано в Нечуївку. От і все.

 

_______________. Так ми на минулому комітету прийняли рішення, щоб відправити  ………, хто не дав нам протокол, ми все це розіслали.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Давайте, якщо ми говоримо про демократичні речі, то давайте будемо організовувати громадські слухання. Вибачте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Олена Володимирівна.

Я цілком погоджуюся. Давайте ми відкинемо на сьогодні всі ті, щоб у нас не було питань, відкинемо всі ті населені пункти, де у нас не було громадських слухань.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Тим більше, тут по Донецькій області взагалі нічого немає. Там в основному такі речі, що нам буде треба буде на це звертати увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Трохимович, а якій відсоток у нас там, де немає протоколів?

 

ФЕДОРУК М.Т. Десь більше половин, мабуть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анжела Володимирівна, а ми розсилали по цих населених пунктах листи?

 

МАЛЮГА А.В. Да, 88 документів розіслали.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Я бачу в кінці там тільки є трохи, що є протокол громадських слухань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та ні, є вони по дорозі. Вони  надано, надано, надано, надано. Колеги…

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Є добра пропозиція. Ми давайте почнемо з їхніх конфліктів, а це наш внутрішній конфлікт…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо. Будь ласка.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Шановні панове народні депутати, отже, 79 назв ті, які вже можемо приймати зараз. Тобто співпадають пропозиції, які надійшли з місцевих громад з пропозиціями Інституту національної  пам'яті. 31 пропозиція, є пропозиції місцевих громад, разом з тим, є історичні назви, які часто не знали просто місцеві громади і через це наша рекомендація була, можливо, повернути, ми не наполягаємо на тому, можливо, повернутися до історичних назв хоча би для того, щоб уникнути п'яти Степових в одній області, але ми на цьому не наполягаємо. Наполягаємо натомість на семи населених пунктах, де справді має відбутися перейменування, натомість, отже це… В восьми, перепрошую. Донецька область село Красний пахар…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Номер називайте.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Чекайте в мене інший цей…

 

ДЕХТЯРЧУК М.Т. Красний Пахар вони пропонують Пахар просто, це російське слово.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Це таке… По-перше, російське слово. По-друге, це досить умовне перейменування. І є хороша історична назва.

 

______________. (Не чути)

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Воздвиженка, так.

 

______________. Вони про це знають?

 

______________. На жаль, здебільшого люди, місцеві громади історичних назв не знали. Ті, хто до нас зверталися ми їм рекомендували. Таких, на жаль, було теж не дуже багато. Особливо їх було небагато з Донецької і Луганської областей.

Далі це смт Володарське яке пропонують перейменувати на Володар, Донецька область. Є історична назва Микильське.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто для вас це принципово.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Ну, це бажано дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, давайте ми підемо...

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. 8 назв так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там, де для вас є принципові речі, де ви вважаєте, що…

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Це принципово, зважаючи на те, що в інакшому випадку ми будемо мати Володарський район і повторення цього самого… Тобто це буде не перейменування це знову буде перетлумачення, Володарське перейменується на Володарськ.

 

______________. Микитський.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Далі. Донецька область селище Артема, пропонують на селище Артем'єво. Наша пропозиція селище Козацьке. Ця назва запропонована. Але тим не менше Артем і Артем'єво – це схоже радше на перетлумачення і не перейменування.

Донецька область селище Ілліча на селище Ілінівка. Ну, знову таки, це схоже на перетлумачення, а не перейменування. Пропонується назва одна з назв це Липнева.

 

______________. (Не чути)

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Прошу.

 

______________. Липневе це ви придумали?

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Це ми придумали, але пов'язано з звільненням району від сепаратистів у липні 2014 року.

Донецька область село Воровське, пропонується на село Ворівське. Це порушення закону, тому що це по суті зміна однієї букви. Назва, яка пропонується, вже говорили, так, це Козаченькі – це запропонована історична назва.  Немає історичної назви просто.

Донецька область…

 

КУРИЛО В.С. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталій Семенович, давайте ми пройдемося… Просто хлопці зараз озвучать все, а ми потім по кожному окремо пройдемося.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Окей.

Донецька область село Островського пропонують перейменувати на село Острівське. Знову таки, вважаємо, що це не є перейменуванням. Натомість є історична назва Константинопольське. Відповідно ми його пропонуємо.

І Кіровоградська область Володимиро-Ульянівка, яку пропонують перейменувати на Ново-Ульянівку. Теж вважаємо, що це така собі своєрідне перейменування. Натомість є історична назва Стецівка.

І Харківська область село Червоний прапор пропонуємо на історичну назву Княжа Долина. Це все.

(Загальна дискусія)

Це все, решта, очевидно, що можна врахувати абсолютно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ну, що, колеги, ідем тоді по…

 

______________. Може яку концепцію виробимо перед тим?

Сергій Володимирович. Я не знаю наскільки… Підтримую пані Олену. Бо ми так далеко зайдем. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ну, ні. Ну дивіться, якщо люди вважають, що вони Пахар, то хай будуть пахарі.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пахар…

 

БЕРЕЗЮК О.Р. (Не чути)

 

______________. (Не чути)

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Наші експерти, які входять в експертну групу з Інституту історії мови висловили застереження щодо слова "пахар" як українського. Вони  вважають, що нема такого українського слова.

 

______________. (Не чути)

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Даже історичні назви повинні… Ой, я вибачаюсь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Даже історичні назви для російськомовного населення, а тут більшість, ну, наприклад, Донецька область, вони повинні бути такими, щоб їх могли ці російськомовні люди виговорити. От вони собі, Артемівка придумали, що вони хочуть бути Софіївкою, а ми їм пропонуємо Бантишеве, для російськомовного, для мене теж тяжкувато говорити. Да, ну, для цієї території воно важкувато. Чому ми пропонуємо їм сьогодні подібні речі. Тим більше, вони пропонують собі нормальну.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Це у нас з цієї категорії, де ми не наполягаємо. Чому пропонуємо Бантишеве, тому що це історична назва, тому що звідти походить відомий історик Бантиш-Каменський, місцевий і так далі. Але ми не наполягаємо на цьому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз. У нас є там, де наполягає Інститут національної пам'яті. От, давайте ми по ним підемо.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Вісім населених пунктів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція 20. Раніше називалася Луганська область. Раніше називалось село Красний Пахар Луганської селищної ради Артемівського району. Вони хочуть – Пахар. Їм пропонують – Воздвиженка, мотивуючи це тим, що пахар – це неукраїнське слово.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Воздвиженка – історична назва.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Это красиво. А то буде Пахарський район.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні, це Артемівський район буде. Ми Арте… перейменуємо його якось, да, і він буде.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. А Воздвиженка – красиво.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. То що робимо, колеги?

 

_______________. Воздвиженка…

 

_______________. Історичне…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Воздвиженка, да? Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Один. Воздвиженка.

Далі. 22 позиція. Володарське. Пропонується – Володар, а нам пропонують – Микильське. І мотивують це тим, що буде Володарський район, він як був, так і буде.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Володарськ. Володарський – один з діячів радянського режиму, який підпадає під Закон про декомунізацію, 1920-1930 років.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. …не будемо розглядати ці речі, де не було громадських слухань. Просто ми зіткнемось зараз із ситуацією…

 

_______________. Завалять листами і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Предварительно решим и сбросим им еще раз. Потому что, если не будет…

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Кінцевого рішення не треба приймати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо, хорошо.

Колеги, ні, я якраз от, Олені Володимирівні тільки що сказав, що ми зараз приймаємо попереднє рішення. Попереднє рішення, да? Ми скидаємо його туди. Перше, просимо їх організувати громадські слухання, але своє…

 

(?) МАЛЮГА А.В. Громадські слухання були проведені, тільки протокол вони нам не прислали.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Так я ж задавала питання. У нас не було громадських слухань, чи в нас немає бумажки, яка це підтверджує?

 

(?) МАЛЮГА А.В. Тільки протокол. Да, протоколу немає.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В.  То давайте зробимо так,  щоб…

 

(?) МАЛЮГА А.В. А ось у вас назва є. Ця назва, це на громадських слуханнях.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, я думаю, що за будь-яких обставин там, де ми будемо рекомендувати змінити назви, я думаю, що нам треба їх поінформувати про це, щоб це не було волюнтаристське рішення наше. Ми не знаємо, як люди до цього ставляться. Ми не знаємо, може їм Воздвиженка  стоїть в горлі. Ми ж не знаємо цього. Може, навпаки вони це радо приймуть.

Тому я би рекомендував так. Дивіться, там, де ми залишаємося на позиції громади, тут немає жодних проблем. Ми остаточно затверджуємо, оформляємо належним чином і передаємо в Верховну Раду на голосування. Там, де у нас є розбіжності, тим більше, там, де наполягає Інститут національної пам'яті, ми приймаємо попереднє рішення, своє бачення передаємо громаді, і чекаємо від них якийсь період часу відповідь, да? Окей.

Хто за таку процедуру, прошу проголосувати. Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає. Інститут національної пам'яті не заперечує, це важливо.

Так, що робимо  з Володарем? Микильське, да?

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Я поясню ще один важливий аргумент. Якщо ми перейменовуємо Володар, то район буде не перейменованим, він буде  так і називатись Володар.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ж і про що кажу, що основний аргумент, що залишається Володарський район. Там він буде Володарський чи Володарський, то вже інші речі.

Микильське, да? добре.

Хто за таке попереднє рішення, прошу проголосувати. Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

25 позиція селище Артема. Пропонується селище Артемієво, а наші колеги пропонують селище Козацьке.

 

_______________. Козацьке це історична назва чи ні?

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Назва не історична, але пропозиція місцевої громади Артемієва так чи інакше я знову-таки апелюю до відомого усім Артема. І відповідно ми вважаємо, що  таки має бути запропонована якась інша назва.  Історичної назви немає, щоб було зрозуміло. Просто населений пункт новостворений, тобто  в радянські часи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  То, що? Рекомендуємо Козацьке?

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У них є.

 

 (Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні. Я думаю, що…

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Ні, так не може бути. Може бути весна, осінь, зима.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Голосуємо?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, колеги, у мене є пропозиція тоді наступна по Артемієвому. Давайте зробимо в такий спосіб. Давайте ми звернемося до них. Пояснимо їм, що назва яку вони пропонують, що є проти неї такі і такі аргументи. Якщо вони нам остаточно кажуть, що вони хочуть Артемієво, тоді будемо розглядати це питання. Да? Дякую. Хто за таке рішення прошу проголосувати. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

До нас долучився Олексій Олексійович Гончаренко. Тому Олег Романович Березюк нас залишає. Але ми залишаємося при кворумі.

28 позиція. Воровське в Ворівське і Козаченьки. Що з цим робим?

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Такаж аналогія як і по 25…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я перепрошую. 27.

 

______________. І 26.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І 26.

(Загальна дискусія)

Ні. Колеги не ставили це…

 

______________. Ілінівка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Було Ілліча, Ілінівка, Липневе, це було, да. Тут немає жодних питань.

 

______________. 26.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  26 не ставили. Інститут національної пам'яті.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Софіївку, конечно. Там де для них не принципово то ми тоді… Да.

27. Було Ілліча стало Іллінівка, пропонують нам Липневе. Ну, Іллінівка і Ілліча тут точно є перейменування, мені здається.

(Загальна дискусія)

А друге це Інститут національної пам'яті. 

(Загальна дискусія)

 Просто они сказали, что здесь для них принципиально, для Института национальной памяти. Мы не все смотрим. Мы смотрим только там, где они сказали принципиально. Я тоже считаю, что в этой ситуации…

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Ну это ж не Иллича, а Іллі тоді буде. .

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да. Я теж не бачу тут проблем. Тобто залишаємся тут на Іллінівка. А відтак у нас немає необхідності звертатися до громади. Отлично.

28. Воровське – Ворівське.  В,оровські – Ворівське -Козаченькі. Да, будь ласка.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Наша позиція полягає в тому, що, власне воровські і ворівські це не є, власне, перейменуванням. Відповідно пропозиції можемо розглянути будь-які, наша пропозиція козаченькі як одна з… топонім, який використовуються в Україні…

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Да, зараз Воровського, так. (Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я понял все. Хорошо.

 

_______________. Можливо, і такий самий підхід як з Артемієвим, що ми пишемо, що не підходить така назва, але очікуємо ваші пропозиції.

 

_______________. Приймається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Тоді так і вирішуємо. Хто за таке рішення, я прошу проголосувати.

Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

32 позиція. Було Островського стало… Яке? Ще раз було Островського, стало Острівське, а пропонують Константинопольське.

 

_______________. Так. І назва історична.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 32-й. 32-й. А чого ми відкидаємо Острівське? Да.

 

_______________. А чого нам не підходить Острівське?

 

_______________. Справа в тому, що Островського на Острівське це знову-таки доволі умовне перейменування. Це перше.

 

_______________. Це перейменування?

 

_______________. Ну, ми, на жаль, таким чином закладаємо прецеденти перейменування  Дзержинського на Дзержинського. Натомість є історична назва.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Ні, це різні речі. Є слово "острів"? Ну, і взагалі, мені здається, треба підтримувати, в першу чергу, громаду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми так і вирішили.

 

_______________. (Не чути) … деяка громада не знали, що в них є історична назва.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Да, яка різниця? Може вони і не хочуть цю історичну назву. Тобто громада має вирішувати, як їм називитися…

 (Загальна дискусія)

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Я можу піти. Немає проблем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сидить, Олексій Олексійовичу.

 

_______________. Давайте їм напишемо на вибір два, що ми рекомендуємо розглянути. Може дійсно історичної і не хзнали.

 

(?) МАЛЮГА А.В. Все. Протокол є. Вони визначили.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Вони визначили. Є громада. Вона каже: "Хочемо так"…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я… Дивіться, я теж вважаю, що в даному випадку, ну, якщо у нас були там проблеми з назвою району, то тут у нас чисто йде зміна назви. Я тут не бачу теж проблем. Ні, просто у нас…

 

_______________. Це Островський, мається на увазі…

 

_______________. Той, що Микола Островський, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А може це письменник російський старий, ми ж теж не знаємо.

 

_______________. Ні, ні, ми кожний населений пункт, який у нас іде на перейменування, уважно нами вивчається, коли він був названий і в честь кого. Тобто під кожен населений пункт є історична довідка. Це названо в честь Миколи Островського, радянського письменника, більшовика і так далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре.

 

_______________. Не цього Островського 19 століття. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Залишаємо Острівське.

 

_______________. Запропонувати, така пропозиція запропонувати громаді, повідомити, що …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Що є історична назва така і…

 

_______________. Якщо вони будуть настоювати на …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Або не нададуть відповіді. Це теж їхнє святе право, да?

 

_______________. Сергій Володимирович, можна прохання. От, власне, по цих таких населених пунктів, до яких треба звернутися ще додатково, ми можемо звернутися від імені Інститут національної  пам'яті додавши свою історичну довідку, чому, власне, звідки походить ця назва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, у нас величезне прохання до Інституту національної пам'яті, всі ці довідки підготувати по тих 8, яких ми зараз там, чи 7, скільки у нас залишиться, підготувати і передати на комітет. А ми від комітету їх поінформуємо, що ми розглядали  це питання, що ми скористалися довідками Інституту національної пам'яті. От, будь ласка, ви ще раз подумайте. Якщо у вас є бажання, надайте нам відповідь ще раз. Якщо нема бажання, значить, не відповідайте, і тоді ми залишимося на Острівському. Але ми вас інформуємо, що була у вас  така історична назва, якщо ви хочете її, окей. Якщо не хочете, ну, значить будемо розглядати ті документи, які у нас є.

Хто за таке рішення, прошу проголосувати, колеги. Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає. Рішення прийнято одноголосно.

Що у нас там є іще.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Мені сподобалося, вибачте, по легенді. Попільнянський район, село Жовтневе, 10-ий місяць. Взяли і перейменували його в Квітневе, 4-ий місяць. І нормально.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І жовтень – на День Жовтневої революції, а квітень – на день народження Леніна. Да, тобто все логічно. Ну, це вже таке.

Ні, у нас не було… Не було.

 

_______________. Ще два населених пункти є. Новоульянівка Кіровоградської області…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 69… Зараз ми прийдемо.

69 була Володимиро-Ульянівка, вони хочуть Новоульянівка, а їм пропонують Стецівку.

 

_______________. Історична назва.

 

_______________. Вони не погоджуються.

 

_______________. Це Міністерство інформаційної політики давав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це на честь "мінстеця", да. 

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Ні, це історична назва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто їх повідомити, сказати, що є історична назва і послухати їх. Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

І я бачу, що…

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В.  105.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 105-а? Дякую. 105 пункт. Там, де воно називалося раніше Червоний Прапор, вони хочуть просто Прапор. А Інститут національної пам'яті каже, ні, ніякого Прапора, - Княжа Долина.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Княжа Долина – історична назва і красива.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо. Тобто йдемо тим самим шляхом. Їх інформуємо. Я, до речі, я вважаю, що Прапор, воно теж перейменувались насправді, може, вони мали на увазі, да? Відправляємо їм листа. Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

Я так, наскільки пам'ятаю, це вже останнє було. Там більше далі нічого немає.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В.  Так, більше немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І у нас є декілька населених пунктів, по яких у нас є вибір. А, у нас є перше. Четвертий пункт, Мангушський район. А нам рекомендують – Мангуський район.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Це на думку експертів з української мови, виключно редакційна, згідно правил української мови, все. Філологічна виключно правка.

 

_______________. Філологічно правильно Мангуський, да. Він називається Мангуш, але район Мангуський.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. "-ський", ні, все правильно. Але я думаю, що це просто, ну, русизми і да, да.

 

_______________. Сергій Володимирович, а міська рада у них називається Мангушська.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, от, я ж тому і кажу, що там не все так просто.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Це називається спрощення в групі приголосних.

 

_______________. Я знаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, ми все знаємо, да. Але, люди, люди, але, щоб ми потім не потрапили в ситуацію, коли вони нам пришлють знову листи. Ви пам'ятаєте, одна літера, там, де ми міняємо завжди? Щоб у нас просто не було такої ситуації. Я розумію, що з точки зору Українського правопису воно повинно бути Мангушський.

 

_______________. Ні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перепрошую, Мангуський. Але, якщо у них вже є Мангушська міська рада, то це теж будемо мати проблеми з тим. У них всі документи – Мангушська міська рада.

 

_______________. Може, краще тут зробити лист до Інституту української мови? І потім цей лист їм відправити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ж не питання української мови. Давайте ми їх знов поінформуємо про таку ситуацію і запитаємо їх наскільки для них це принципово. Щоб просто ми не потрапили потім в халепу, що… Да, будь ласка, Віталій Семенович(?).

 

КУРИЛО В.С.  Селище називається Мангуш.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

КУРИЛО В.С. А те, що вони роблять помилки граматичні в своїх печатках, то це їх проблема, нехай змінять печатку, бо Мангуш і правильно, яка рада Мангуська. Все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, Віталій Семенович, я ж повністю погоджуюсь з українським правописом. Але є одна проблема та, яку ми завжди вирішуємо, коли у нас десятками років видаються документи з одними печатками, а потім з'ясовується, що там щоб не так з мовою і треба змінити одну букву в назві. Я тільки про це піклуюся.

 

КУРИЛО В.С. То це якраз їм і буде ……. тому що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. То, що робимо, колеги?

 

_______________. Направляємо їм…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Листа і отримуємо від них відповідь і потім приймаємо рішення. Хто за таке рішення, прошу проголосувати.

Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає. Рішення прийнято.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз ми все зробимо, не переживайте, все озвучимо. У нас ще є питання різних…

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там, де у нас є 40 пункт. Був… попередня назва СНТ Володарськ-Волинський. Пропоновані назви Деревлянськ, Олександропіль і Хорощів. А Інститут національної пам'яті пропонує НСТ Хорошки. 

 

_______________. Хорошо, а можно…

 

_______________. А історична яка?

 

_______________. В мікрофон.

 

_______________. Володарськ, мається на увазі, це Володарський, да?

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. В честь Володарського, так. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, але знову, ну, ми ж…

 

_______________. А їм запропонувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Від…

 

_______________. Володарсько-Волинська РДА.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. РДА направляла, підтримувала позицію Хорошки якраз теж. І це історична назва.

 

_______________. А скажіть, можна запитання? Звідки взялось три  назви? Це в них якийсь був референдум, опитування?

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. В Володарськ-Волинському відбулося кілька громадських слухань і, власне, це по тим громадським слуханням всі пропозиції. Там здається було три чи чотири. Древлянськ, Олександропіль Хорошів як осучаснена назва історична назва Хорошки, але Володарська-Волинська районна державна адміністрація звернулася до нас за підтримкою пропозиції щодо Хорошки історичної назви. Власне, ми тому її і внесли. І одне з громадських слухань яке тут не відображено також підтримало пропозицію щодо Хорошок. І Хорошки це історична назва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Але ще раз, РДА нас тут не зовсім цікавить, тому що ми говоримо зараз про селищну раду і про селищну громаду, наскільки я розумію.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Законом передбачено, що районні державні адміністрації і обласні державні адміністрації також як і органи місцевого самоврядування подають свої пропозиції, це пункт 7 статті 8.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, шановні колеги, я з цього не заперечую. Я ж кажу про інше. Бо жити там не районній адміністрації, а там жити людям. І ми ж повинні в першу чергу врахувати бажання мешканців цього населеного пункту, а не керівництва РДА.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Сергій Володимирович і колеги, власне, місцева громада подала три назви, серед них назва Хорошів.

 

______________. Ні. От зверніть увагу отут на це. Що вони подали три назви після обговорень, але в цих трьох назвах немає історичної назви. Вони навіть третя назва Хорошів змінили Хорошки, тобто вони, супротив якийсь є там внутрішнім Хорошкам. Не подобається.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Я думаю так само треба написати листа і з'ясувати чи це їхня принципова позиція Хорошів, чи може вони просто не знали, що Хорошки була історична назва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Що є така назва.

Немає заперечень, колеги? Хто за таке рішення прошу проголосувати. Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

65 позиція, я думаю, що зараз найбільш така контроверсійна. Місто Кіровоград теперішня назва. Пропоновані назви: Єлісаветград – 35 тисяч голосів, Інгульськ – 4300, Злотопіль – 3500, Кропевницький – 1281, Благомир – 708, Ексампей – 624 і Козацький – 286. (Шум у залі)   

Інститут національної пам'яті пропонує Інгульск. Тобто це друге за… Ну, зрозуміло, що Єлисоветград це питання пов'язано із Російською Федерацією.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Дозвольте, ще пояснити. Дозвольте, ще пояснити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Названі вами цифри цієї підтримки взяті з так званого опитування, яке проводилося 25 жовтня під час…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Виборів.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. ….місцевих виборів, в ході яких журналістами, експертами зафіксовано масові порушення, включно з тим, що люди по 10 раз голосували. Тобто говорити про якусь репрезентативність, власне, ці конкретно цифри. Я не говорю, можливо, Єлисоветград, справді, має більшу підтримку. Але говорити про репрезентативність саме цих цифр не доводиться. Що йдеться… якщо йдеться про Інгульск, ця назва підтримана як експертною комісією при Інституті національної пам'яті так і експертами Інституту історії, Інституту археографії. Походження назви від річки Інгул і від "Інгульської паланки Війська Запорозького", який було першим населеним пунктом на цій території.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Дякую, пане Володимире. Олексій Олексійович Гончаренко.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую. Шановні колеги, я все ж таки, я вважаю, що головне для нас це точка зору територіальної громади. Єлисоветград – це не лише ім'я однієї з російських імператриць, так мало ли, які там були в них…

 

_______________. … знищила Запорізьку Січ.

 

ГОНЧАРЕНКО О.В. Ну, то Екатерина знищувала, а то інша. Та, при чому один до одного? Є Свята Єлизавета в святій християнській традиції в православній. Тим більше, я розмовляв, наприклад, з одним з наших депутатів-мажоритарників якраз по Кіровограду. Він каже, що дійсно люди підтримують Єлисоветград. Тому я в цій назві не бачу жодних проблем. І, якщо буде голосування, то я пропоную підтримати позицію громади.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олексію.

Пане В’ятрович, да, будь ласка.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Я хочу уточнити, що від місцевої громади надійшло 7 назв.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Тобто Єлисоветград одна з цих назв. Це перше.

Друга. Як історик, який теж брав участь в обговореннях, власне, цієї назви Єлисоветград, апелювання до того, що Єлисоветград не називається в честь цариці, а в честь Святої Єлизавети є некоректним, тому що ніколи в цьому місці навіть не було храму Святої Єлизавети. Очевидно, якби це була храмова назва, мав би бути Храм Святої Єлизавети.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. І всі про це знають в честь чого це йде… ця назва йде. Ну, тут… 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні. Тим більше, що назва, насправді, ну, очевидно, що це калька з Петрограда і, ну, зрозумілі ж речі. да, Микола Трохимович, будь ласка.

 

ФЕДОРУК М.Т. Хотів звернути, шановних колег, ще на одну річ чому треба назвати Інгульск. Вот, по алфавіту йде  Запорізька, Закарпатська, Ж, З, І, К. І далі іде Інгульськ, так само перед буквою к, Кіровоград, так же?

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В.  Это серьезный аргумент…

 

ФЕДОРУК М.Т. Дякую. Хотів назвати цей серйозний аргумент. Що в строчках цих тільки поміняти..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Андрій Олександрович.

 

РЕКА А.О. А я, товарищи, пропоную, оскільки це не село із 300 чоловік населення, а обласне місто. Відправити ще раз їм, хай вони підтвердять.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Пане В’ятрович, будь ласка.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Тут якраз той випадок, коли всі можливі обговорення вже відбулися. І результатами цих всіх можливих обговорень стало сім назв. Тобто тут так чи інакше вже місцева громада переадресувала відповідальність за подальші дії до народних обранців.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Вона проголосувала?

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Проголосувала за сім назв.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Ні, я бачу 35 тисяч голосів…

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Ні-ні, ще раз кажу, ці цифри, які названі. Це цифри громадського підрахунку. Натомість від імені… громадського опитування, яке проводилось.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Ну, коли вибори були, просто опитування пройшло.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Як це, просто опитування соціологічною службою, чи як?

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Навіть не соціологічною службою.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. А як? Як вони опитували?

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. А однією з ініціативних груп, яка підтримала перейменування в Єлисаветград.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Біля виборчих дільниць?

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Так! Жодної репрезентативності це опитування не має і ніким не було затверджено. Натомість від місцевої громади було направлено на Верховну Раду сім назв. І відповідно завдання зараз Верховної Ради обрати одну з цих семи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Віталій, Віталій Семенович.

 

КУРИЛО В.С. Ви знаєте, я думаю, що якщо провести опитування там стовідсоткове населення, то більшість буде за Єлисаветград. Але, наскільки це правильно? Я вважаю, якщо ми на рівні держави проводимо декомунізацію, да, і цей закон багатьом не подобається, а не подобається в першу чергу тим жителям тих вулиць і міст, які перейменовують, бо вони звикли до того, але ми взяли на себе політичне рішення провести декомунізацію. І певною мірою таку дерусифікацію. Деколонізацію, так, точніше буде деколонізацію.

Тому тут треба брати на себе таку теж політичну відповідальність. Це одне з небагатьох міст, яке перейменовується, це єдиний обласний центр і назва є, яка після Єлісаветграда набирає найбільше голосів, це Інгульськ. На мій погляд депутати повинні підтримати іменно цю назву, взявши на себе відповідальність, як ми сьогодні взяли політичну відповідальність за той же Кривий Ріг.

 

______________. Колеги, можна ще…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, шановні колеги, у нас в матеріалах є, вона не роздана, є протокол про підсумки голосування, це як додаток до рішення Кіровоградської міської ради, який ми отримали. Значить там була ситуація така. Вони посилаються на два опитування в супроводжувальному листі. Вони  посилаються на громадські слухання від 27 серпня 15-го року і опитування від 25 жовтня 2015 року. При цьому… Просто, щоб ми мали розуміння. Значить виборців у них 191 тисяча в Кіровограді, опитувальних листків було одержано 135 тисяч, із них 48 тисяч лише взяли участь в опитуванні, просто це щодо репрезентативності. Я погоджуюсь з Віталієм Семеновичем, що скоріш за все, напевно, велика кількість хотіли, щоб називалося місто Єлісаветград. І ті цифри, які у нас стоять, це якраз цифри із цього протоколу, щоб ми знову таки розуміли…

Да, будь ласка, пане В’ятрович.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. На початку нашого засідання один з колег народних депутатів сказав, що зараз зареєстровано законопроект, ще один, зміни до Закону про географічні назви, яким передбачено заборону використовувати в топоніміці назви пов'язані, власне, з російсько-імперською топонімікою. Відповідно, якщо ми зараз приймем Єлісаветград, а слід за цим буде прийнято ті зміни до закону, ми, на жаль, змушені будемо знову переходити до перейменування обласного центру.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, що колеги, Інгульськ?

Ну, Олексій Олексійович поставив питання про Єлісаветград, я не можу не поставити це питання на голосування. Хто…

Можемо пройти рейтингово насправді і подивитися, що буде, яка буде позиція комітету. 

Хто за те, щоб перейменувати місто Кіровоград в місто Єлісаветград? Прошу проголосувати. Єлисаветград, да. Один. Немає сенсу голосувати проти і утримався.

Хто за те, щоб перейменувати в місто Інгульськ? Іван Іванович утримався. Сім.

 

_______________. Да, Олександр ……….., ви ж піднімали руку. Тоді сім. Олексій Олексійович і Іван Іванович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто проти? Хто утримався? Двоє. Далі немає сенсу голосувати Інгульськ.

69 позиція, була Володимиро-Ульянівка…. Я перепрошую. Я перепрошую. Це я вже.

Так, 99, було село  Реводарівка… Реводарівка. 99-а. Пропонується або Шахтарка, або Водолага. І Інститут національної пам'яті пропонує Водолага. Чому? Пане Володимире, що таке Водолага?

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Від річки Водолага, на якій знаходиться населений пункт.

 

_______________. А Водолага є ж район …

 

_______________. (Не чути)

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Це інший район. Це інший район, так.

 

_______________. Буде дві Водолаги.

 

_______________. То – село, а то – район.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як мінімум не Степове. Це точно.

Ну, то що, то Водолага тоді, да, якщо тим більше, якщо громада і одне і друге, і у них нема преференцій, і інститут наполягає, щоб була Водолага.

Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

Да, будь ласка, Віталій Семенович

 

КУРИЛО В.С. Як вони жили стільки років. У них яке протиріччя було. Село Реводарівка від революції, а рада це Царедарівська від царя.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, таке буває деколи. Щось від Бога, щось від чогось іншого.

Так, тоді ми пройшлися  всі, по яких у нас були питання. Що там у нас.

 

_______________. Сергій Володимирович, а у мене питання, я до  інституту… (Не чути)

Полтавська область, село Жовтневе. А на Степне або Зінченке…

 

_______________. Мікрофон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Який номер, скажіть мені.

 

_______________. № 80.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми його пропустили?

 

_______________. 80 і 81.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, так а?

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Пропозиція органу місцевого самоврядування: село Степне, Зінченке, історична назва даного населеного пункту. Те саме стосується Радянської Дачі. Пропозиція органу місцевого самоврядування – Дачне. Історична назва цього поселення – Сергіївська Дача.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, колеги, ну, тут ми вже визначились.

 

_______________. Так, ми визначились, що ми погоджуємося на позицію місцевої громади абсолютно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що тут, да, тут пріоритет громади. Якщо вони хочуть, що вони були Дачне, ну, це їх на це право. О, я перепрошую, да. 23 сторінка, там, де у нас пішло без змін. Там, де по суті вони хочуть залишати з різних підстав. Я би запропонував наступним чином це зробити. Я би запропонував по всіх підготувати листи для них і надати рекомендації, які надав Інститут національної пам'яті. І дочекатися від них відповіді. І після цього прийняти рішення по всіх 19 позиціях.

 

_______________. (Не чути)

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Не встигли вписати, тому що до останнього моменту були дискусії в експертній комісії. Справа в тому, що Димитрове назване в честь Димитрова, всім відомого, не мало історичної своєї назви. Зараз пропозиція, яку пропонує експертна група, вона поки що не внесена, назвати місто в честь Василя Стуса, який жив і працював, і навчався на Донеччині, Стусове.

 

_______________. Як?

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Стусове.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А не буде це контраверсійно для Донецька? От, я ж тому і кажу, я ж тому і кажу, щоб.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В.  Важко дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, це буде контраверсійно. Навіщо ми будемо дратувати, дратувати там ситуацію? Да. Давайте ми тоді зробимо, тоді я прошу колег все-таки подумати, дати щось інше, менш контраверсійне. Ну, це для них точно буде подразник. Не треба цього робити. Треба знайти якусь назву, яка буде принаймні нейтральна для них. Не треба їх дражнити. І тоді ми готуємо листи.

Хто за таке рішення, прошу проголосувати. В листі буде написано, що ми не можемо підтримати їхню позицію по залишенню назв без змін, тому що закон вимагає зімни назв. І, що Український інститут національної пам'яті рекомендує ті назви, які зазначені. І ми просимо їх ще раз розглянути це питання.

 

_______________. Або взяти історичне, або запропонувати своє. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Один. Дякую.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. А можна запитати. От 10 пунктом  село Андріївка, а міняємо на Мармузовичі.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Село Андріївка названо в честь радянського активіста і колективізатора Західної України, який прибув на Західну Україну в 1939 році Андрєєва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але це, Олена Володимирівна, це Бузький район Львівської області. Мармузовичі вони зможуть…

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. І це історична назва. Це назва села до….. з 1630 року тобто.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я з вашого дозволу зараз тоді зачитаю…

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. А я не поняв: 15 пункт,  Комінтерн – хорошее название, переименовываем на Власівку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це я домовився з Інститутом національної пам'яті…

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Харківська область. Велике село?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я зараз для стенограми змушений зачитати всі назви, які у нас є, і там, де ми підтримали пропозицію громади. Значить, село Радянське ………… сільської ради ………… району – село Нечуївка; село Ленінське Ленінської сільської ради Апостолівського району – село Грушівка; смт. Щорск Криничанського району – смт. Божедарівка; місто Артемівськ у місто Бахмут; село Кірове Кольчинської сільської ради Володарського району - село Келерівка; село Октябрське Тополинської сільської ради Володарського району – село Криничне; село Кіровське Кіровської сільської ради Волноваського району – село Діанівка; село Октябрське Октябрської сільської ради Волноваського району – село Стрітенка або Стрітенка, я не знаю як правильно; село Петрівське Октябрської сільської ради Волноваського району – село Петрівка; місто Дзержинськ в місто Торецьк; селище Горького Кіровської селищної ради Дзержинської міської ради в селище Дачне, селище Перше травня Кіровської селищної ради, Дзержинської міської ради – селище Озарянівка. Село Артема, Криворізької сільської ради Добропільського района – в село Надія. Село Леніна Щилівської сільської ради Добропільського району в село Мирне. Село Петрівське Золотоколодязької сільської ради Добропільського району – в село Петрівка. Село Луначарське Новоекономічної селищної ради Красноармійського району – в село Федорівка. Селище Калініна Калінінської сільської ради Артемівського району – в селище Калинівка. Селище Кірове Різниківської сільської ради Артемівського району – в село Святопокровське. Селище Миронівка Луганської селищної ради Артемівського району – в село Дачне. СМТ "Кірове" Дзержинської міської ради – в СМТ "Північний". Село Урицьке Нововоднянської сільської ради Добропільського району – в село Весна.

 

_______________. (Не чути)

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Это русизм, потому ПГТ, да, ПГТ "Північний".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Южный, да.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Нет, нет, нет. ПГТ – это поселок городского типа. Поэтому він Північний.

 

_______________. А селище…

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. А якщо селище, то "воно" Північне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Північне.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Да. Північне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді СМТ Кірове Дзержинської міської ради в СМТ Північне, але ми їх проінформуємо листом про це. Да, будь ласка, В’ятрович.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Сергій Володимирович, ще одне зауваження. Село Миронівка Луганської селищної ради Артемівського району пропонують перейменувати на село Дачне. Але воно, в принципі, не підлягає до… під дію Закону про докомунізацію. Ніякого Миронова пов'язаного з радянською владою тут не має ніякого значення, це історична назва добільшовицька.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, шановні колеги, ну, якщо вони до нас звернулися…

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Хай залишається, да. Хай Миронівка...

 

_______________. Ну, вони щось переплутали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Окей.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Тобто нас теж здивувала ця пропозиція, тому що, насправді, воно не підпадає…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді давайте зробимо так. Тоді давайте зробимо так. Ні, ні, ні. Тоді ми зробимо в такий спосіб.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Сергій Володимирович, таких два населених пункти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги! Колеги! Ми тоді їх інформуємо, що вони не підпадають під дію закону і питаємо їх чи наполягають вони на перейменуванні.

 

_______________. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за таке рішення, прошу проголосувати.

Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався?

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Таких 2 населених пункти є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Утримався? Немає.

Тоді Миронівку ми забираємо і по СМТ Кірове ми теж даємо їм листа, роз'яснюючи їм правопис української мови, говорячи про те, що вони мають бути селищами міського типу Північне, а не смт Північний. Хто за таке рішення прошу проголосувати. Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

Село Урицьке Нововоднянської сільської ради Добропільського району – в село Весна. Село Артемівка Новоартеміської сільської ради Костянтинівського району – в село Софіївка. Село Ленінське Петрівської сільської ради Красноармійського району – в село Григорівка. Селище Дмитрове Першотравневої сільської ради Красноармійського району – в селище Котліна.

Село Іллічівка…

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Сергій Володимирович, я перепрошую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Котліно це російська назва, пропонується селище Котлине, відповідно до українського правопису. Дякую.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Тоді робимо так само з листом. Хто за таке рішення прошу проголосувати. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає. По селищу Дмитрове іде лист.

Село Іллічівка Криволуцької сільської ради Краснолиманського району – в село Озерне. Село Чубарівка Волосівської сільської ради… А чим їм Чубаров не догодив? 

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А може це в честь Рефата Чубарова.

Андрушівського району в село Града.

Село Червона Зірка Великоп'ятигірської сільської ради Бердичівського району – в село Лісове. Село Радянське Бердичівського району – в село Романівка. Село Жовтневе Попільнянського району – в село Квітневе. Селище Радгоспне Корненскої селищної Ради Попільнянського району – в селище Корнин. Село Леніне Радомишлівського району – в село Ставки. Село Ленінське Гізівшинської сільської ради Любарського району – в село Квітне. Селище Дзержинськ Великоцвілянської сільської ради Емільченського району – в село Лісове. Село Радянське Калинівської сільської ради Коростенського району – в село Вишневе. Село Комсомольське Олевського раойну – в село Покровське. Село Кірова Лукашівської сільської ради Запоріжського району – в село Гурського.  Село Куйбишево Черноземнінської сільської ради Якимівського  району – в село В'язівка. Село Радянське Лукашівської сільської ради Запорізького району – в село Привільне. Село Урицьке Веселівської сільської ради Запорізького району – в село Зоряне. Село Чрвоноармійське Якімівського району – в село Таврійське. Село Червоноармійське Поришківської сільської ради Баришивського району – в село Докумівка. Село Куйбошеве Жердівської сільської ради Броварського району – в село Покровське. Село Жовтневе Воронківської сільської ради Бориспільського району – в село Жереб'ятин. Село Кірово Кіровської сільської ради Бориспільського району – в село Кучаків. Село Леніне Згурівської селищної ради Згурівського району – в село Щасливе. Село Правожовтня Правожовтневої сільської ради Згурівського району – в село Любомирівка. Село Жовтневе Жовтневої сільської ради Кагарлицького району – в село Зелений яр. Село Петрівське Гороховської сільської ради Кагарлицького району – в село Горохівське. Село Чапаєве… Я би в Петькове перейменував або – в Анкове, я не знаю. Село Чапаєве Карасятицької селищної ради Поліського району – в село Лісове. Село Червона зірка Луговицької сільської ради Поліського району – в село Зірка. Село Ленінське Ленінської сільської ради Сквирського району – в село Трасівка. Село Фрунзівка Бобрицької сільської ради Броварського району – в село Гайове. Село Ленінівка Ревенської сільської ради Бориспільського району – в село Затишне. Село Кірове Заруднянської сільської ради Іванківського району – в село Калинове. Село Орджонікідзе Орджонікідзинської сільської ради Поліського району – в село Романівка. Село Чапаєвське Чапаєвської сільської ради Таращанського району – в село Калинове. Місто Кіровоград ми розглянули. Село Крупське Кіровоградського району – в село Карлівка. Село Більшовик Долинської міської ради Долинського району – в село Степове. Село Новомосковське Варварівської сільської…

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Не підпадає під дію закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, тоді по Новомосковську такий самий лист, що вони не підпадають. Хто за таке рішення, я прошу проголосувати.

Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.

Я пропоную таке стандартне ім'я, що всім, хто хоче перейменуватися будемо перейменовувати у Власенко. Власенко-1, Власенко-2. Село Пролетарське Пролетарської сільської ради Олександрійського району в село травневе. Село Леніно Пролетарської сільської ради Олександрійського району – в село Зелене. Село Жовтневе Коломийчицької сільської ради Сватівського району – в село Джерельне. Селище Комсомольський Петрівської сільської ради Сватівського району – в селище Лагідний.

Село Первомайськ…

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В.  Все ж таки Лагідне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лагідне, так? Тоді – лист. Хто за таке рішення прошу проголосувати. Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає. А там був по селах, да? Ну, калька з російської.

Селище Первомайськ, Первомайського сільської ради Сватівського району – в село  Травнене. Село Леніне Ленінської сільської ради Баштанського району – в село Лук'янівка. Село Червона Зірка Плющевської сільської ради Баштанського району – в село Шляхове. Село Щорса Григорівської сільської ради Братського району – в село Степове. Місто Іллічівськ – в місто Чорноморськ. Село Воровського Миколаївської селищної ради Миколаївського району – в село Ставкове. Село Жовтневе Качанівської сільської ради Гадяцького району – в село Степне. Село Радянська дача Качанівської сільської ради Гадяцького району – в село Дачне. Село Жовтневе Чернелєворуської сільської ради Тернопільського району – в село Соборне. Селище Жовтневе Асіївської сільської ради Балаклійського району –в село…  А чому село, якщо воно було селище? В селище Слобажанське.

Село Жовтневе Рубіжінської сільської ради Вовчанського району – в село Замулівка. Село Червоноармійське перше Червоноармійської першої сільської ради Вовчанського району – в село Семинівка.

Село Жовтневе…

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Так Семинівка чи Семонівка?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вони хочуть Семинівка хай буде їм Семинівка.

 

______________. Історична назва Симонівка, тут помилково Семенівка. Можливо вони так думають…

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Може теж варто звернутися до них, написати їм.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да. Тоді просто їх проінформуємо, попросимо їх або підтвердити або спростувати. Хто за таке рішення прошу проголосувати. Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

Село Жовтневе Червоноармійської першої сільської ради Вовчанського району – в село Лиман чи Лиман, я не знаю. Село Радянське Червоноармійської першої сільської ради Вовчанського району – в село Графське. Село Пролетарське Червоноармійської першої сільської ради Вовчанського району – в село Лосівка. Селище Мануїлівка Полівської  сільської ради Дергачівського району  – в  селище   Григорівка. Село Ілліча Козачолопанської селищної ради Дергачівського району – в  село Нова Козача. Селище Комунар Пересічанської селищної ради  Дергачівського району – в  селище  Курортне. Село  Комунарка  Павлівської сільської ради  Кегичівського  району –  в село Новоіванівка. Селище  Ленінське  Кобзівської сільської ради  Красноградського району   – в селище Дружба. Село Чапаєве  Ленінської сільської ради Красноградського району – в село Вишневе. Село  Комсомолець Рябоконівської  сільської ради  Краснокутського району  – в село Хутірське. Село Комсомольське Китченківської сільської ради   Краснокутського району  в село Бузова. Селище Комсомольське   Комсомольської сільської ради  Лозівського району – в селище Миролюбівка. Село Червоний Шахтар Царедарівської сільської ради  Лозівського району – в село Рубіжне. Село Комсомольське  Просянської сільської ради  Нововодолазького  району  – в село Новопросянське. Село  Петрівське Іванівської сільської ради  Чугуївського району – в село   Степове. Селище Чапаєво Новопокровської селищної ради Чугуївського району – в селище Роздольне. Село Петрівське Старосалтівської  селищної ради Вовчанського району – в селище Пасеківка.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Прохання так само, мовна кореція, звернутися  до  них, що "Пасіківка" має бути в оригінали, від слова "пасіка" і це історична назва.  Так само звернутися до них з листом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб відправити їм лист, прошу проголосувати. Дякую. Хто – проти?  Немає. Хто утримався? Немає.

Село Ленінка Ленінської сільської  ради  Красноградського району – в село Зоряне. Селище  Жовтневе  Кінненської  сільської ради  Лозівського району  – в селище Лагідне. Село Радянське Комсомольської  сільської ради  Лозівського району –  в село Степове. Село Петрівське Орільської  сільської ради  Лозівського району –  в село Українське. Село Новокмосомольське  Печенізької  селищної ради Печенізського району – в село Приморське. Село Ленінка Аркадівської сільської ради Шевченківського району – в село  Роздольне. Село Ленінське Драбівського району – в село  Богданівка. Село  Радгоспне Ленінської Ленінської сільської ради Драбівського району – в село Квітневе. Село Комсомольське Козилівської сільської ради Корюківського району – в село Довжик. Село Червона Буда – (я перепрошую, жах, "кольорова буда", я прошу пробачення у мешканців села Червона Буда) – Охраміївської сільської ради Корюківського району в село Романівська Буда. Ну, хочуть люди Романівську Буду.

 

КУРИЛО В.С. А Буда мається на увазі - будська?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не знаю.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.С. Оце, придумай, Віталій Семенович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не треба!

 

КУРИЛО В.С. Слово буда… – це не від Будди. А це від будка, будка сторожова стояла.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Але це історична назва.

 

_______________. Ні, "буда" вживалася як населений пункт.

 

_______________. Буда – це село.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як Буда і Пешт. Будемо вважати, що вони на користь Будапешту, да.

Село Красне Горлівської сільської ради Новгород-Сіверського району в село Сапожків Хутір. І, до речі, Інститут національної пам'яті не заперечує.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Ні, інше: Сапожкохутірська сільська… – це ж кошмар.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сапожківськохутірська буде.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. …сільська рада?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. То вони хочуть таку назву, це їх святе право. "Ви хто?" "Я – сапожківхутірчанин".

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Вам смешно, а люди там живут.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, вони хочуть так.

Село Пролетарське Мазківської сільської ради Прилуцького району – в село Ладівщина.Село Горького Олексінської сільської ради Срібнянського району –  в село Антішки. Село Петровського Фастовецької сільської ради Бахмацького району – в село Вишневе. Село Червона Зірка Гайворонської сільської ради Бахмацького району – в село Залісся. Село Червоний Довжик Савинківської сільської ради Корюківського району в село Довжик. Справа в тому, що вони були село Убіть, їм би було не дуже добре.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Сергій Володимирович, є прохання щодо того села. В тому ж районі вже є село Довжик.

 

_______________. Історичне.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Історичне село Довжик. Натомість в цих є історична назва Убіть. Можливо, ми звернемося до них і вкажемо історичну назву, щоб не було в одному районі два села з однаковою назвою.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Скажіть мені, а в чому проблема в назві Червоний Довжик? Ну, просто слово червоний у нас не може бути також? Ну, це колір. Які проблеми?

 

_______________. Шановні народні депутати, справа в тому, що в 20-30 роках перейменовувалися ці населені пункти. Є відповідні витяги з протоколів з тим, аби назвати на честь встановлення радянської влади. Тому однозначно підпадає під дію закону. Не тому, що червоний…

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Якби ми написали жовто-блакитний, у нас же ж теж була претензія. Ну, претензія не претензія, але все ж таки це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, тоді, ну, у зв'язку з тим, що там, дійсно, є на території району, щоб не було двох однакових сіл, тоді звертаємося до них з листом, інформуємо їх, що є така проблема. А, може, вони запропонують якусь іншу нам назву. 

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Ми можемо їм запропонувати історичну назву…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто за таке рішення, прошу проголосувати, колеги. Дякую. Хто проти? Один. Хто утримався? Немає.

Село Комуна Смозької сільської ради Прилуцького району – в село Лісове. Все. Тоді ми це затверджуємо списком.

Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Хто – "за"? Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

Да, будь ласка.

 

_______________. Там 99 Царедарівська сільська рада. Це наступний етап буде перейменування Царедар, чи не буде перейменування? От, наприклад, 99-й, село Шахтарка Царедарівська сільська рада…

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Так, так. Царедарівська сільська рада. Ну, шановні народні депутати, коли буде відповідний Закон про передавання спадщини колоніального імперського режиму, звісно, перейменуємо. Тобто Верховна Рада має бути… Поки що не підпадає.  Під дію закону 3178 не підпадає. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

 За наслідками сьогоднішнього засідання комітету ми підготуємо відповідний проект постанови Верховної Ради. У нас секретаріат запропонував приблизно такий варіант: Постанова Верховної Ради України про перейменування окремих  населених пунктів та районів. Відповідно до пункту 29 частини І статті 85 Конституції України, пункту 8 статті 7 Закону України "Про засудження комуністичного та націоналсоціалістичного, нацистського, тоталітарних режимів в Україні, та заборону    пропаганди їхньої символіки" враховуючи пропозиції, подані органами місцевого самоврядування та рекомендації Українського інституту національної пам'яті Верховна Рада України постановляє  перейменувати  окремі населені пункти та райони, і далі піде список.

Немає  заперечень проти такої форми? Тоді я прошу секретаріат підготувати відповідний проект постанови і надати членам комітету для підписання, а також  підготувати всі листи, про які ми згадували під час розгляду цього питання. Пропоную доповідачем від імені комітету призначити  Федорука Миколу  Трохимовича.

Хто за таке рішення, прошу голосувати.  Дякую. Хто – проти?   Немає. Хто утримався? Немає.  Ми вичерпали четверте питання порядку денного.

Переходимо до питання  п'ятого про  рекомендації комітетських слухань щодо реалізації законодавства про адміністративні послуги. Доповідає голова  підкомітету Дехтярчук.

 

ДЕХТЯРЧУК О.В.  Коротко, щоб не забирати часу. Шановні колеги,   1-2 грудня   відбулися виїзні комітетські слухання у місті Вінниці з питань  реалізації  законодавства України  про адміністративні послуги. Участь у слуханнях взяли народні депутати, члени комітету, працівники секретаріату.

Винесені на обговорення слухання питання стосувалися різних аспектів розвитку і співробітництва територіальних громад. Хочу підкреслити, що питань належного функціонування ЦНАПів стало важливим елементом у створенні  сервісної держави. У зв'язку з цим комітет має продовжувати здійснювати моніторинг  практики застосування Закону України про адміністративні послуги  у співпраці з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх асоціаціями, іншими  заінтересованими організаціями. Це дозволить оперативно реагувати  на проблему у цій сфері. Інформую, що цю роботу  здійснюватиме підкомітет з питань адміністративних послуг, державних символів та нагород і надалі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги? Чи є запитання до доповідача? Чи є доповнення до  рекомендацій.

Хто  за те, щоб схвалити рекомендації комітетських слухань щодо  реалізації законодавства про адміністративні послуги, я прошу проголосувати. Дякую. Хто – проти?  Немає.  Хто утримався? Немає. 

Переходимо до шостого питання порядку денного про рекомендації  комітетських слухань "Удосконалення правового  регулювання  нагородної  справи України".  Доповідає  голова підкомітету Дехтярчук. 

 

ДЕХТЯРЧУК О.В.   Так само коротко. Учасники слухань у Комітеті Верховної Ради   з питань державного будівництва, регіональної політики  та місцевого  самоврядування на тему: "Удосконалення правового  регулювання  нагородної  справи України", що відбулось 23  листопада  2015 року,  розробили цілу низку рекомендацій. Ми пропонуємо Президенту України  розробити, внести зміни до відповідних   нормативно-правових актів, що перебувають у віданні Президента, зокрема щодо закріплення права  на державну нагороду України  щодо відмови від державної нагороди, позбавлення нагороди, скасування нагородного акту в разі виявлення грубих недостовірностей наданих під час подання до нагородження. Сприяти запровадженню єдиного реєстру нагород України, що створюватиметься з усіх нагород зареєстрованих у державі. Сприяти створенню упровадженню програмного забезпечення відображень нагородного процесу України ………. інтернет.

Рекомендувати Верховній Раді України продовжити вдосконалення законодавства про державні нагороди України шляхом внесення змін до Закону України "Про державні нагороди України", запропонованих об'єктами права законодавчої ініціатив та з урахуванням положень міжнародної допоміжної історичної дисципліни фалеристика. Посилити адміністративну відповідальність за порушення у сфері правовідносин, які виникають під час використання державних нагород, шляхом внесення змін, доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Внести на широке обговорення питання щодо удосконалення законодавства про державні нагороди України.

Кабінету Міністрів України доручити Міністерству юстиції України вивчити питання щодо дотримання законодавства при заснуванні та використанні нагород громадських об'єднань та подати пропозиції. Забезпечити реформування нагородних служб у центральних та місцевих органах виконавчої влади. Передбачити кошти на популяризацію державних винагород України, зокрема, в виданні та популяризації монографічних видань про державні нагороди у тому числі юридичних. Та сприяти підготовці методичних рекомендацій з питань організації нагородної справи в Україні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чи є запитання до доповідача?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є доповнення до рекомендацій комітетських слухань?

Якщо немає то є тоді пропозиція схвалити рекомендації комітетських слухань, удосконалення правового регулювання нагородної справи в Україні. Прошу голосувати за це. Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

У нас залишилось одне питання, це те яке я вносив з голосу, 3700. 

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Ви всі знаєте ситуацію, яка склалася з цими двома законопроектами, один із них ми розглядали на ранковому засіданні, другий розглядаємо зараз. Я лише звертаю вашу увагу, що цей законопроект вноситься по суті п'ятьма керівниками фракцій, це Луценко, Тимошенко, Бурбак, Ляшко і Купрієнко підписав. Я думаю, що…

Да, будь ласка, Олексій Олексійович.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую.

Шановні колеги! Я хотів би, в цілому мені здається, тут є відмінності між тим законом, який ми розглядали вранці. Його можна підтримати. Але хотів би під стенограму просто сказати, що, ну, він, очевидно, є недосконалим з точки зору просто юридичної техніки. Бо ми включаємо лише в 58 статтю, нам пропонується дати цю новацію про те, що партія має можливість виключити зі списку людину, яка не стала депутатом. Але ми це не робимо в повноваженнях. Ми не робимо це в статті 61 там, де ми пишемо про скасування реєстрації кандидата. Ну, тобто ми маємо тоді прописати це всюди по закону. Бо є стаття 61, яка описує реєстрацію та скасування реєстрації кандидатів в депутати. Ми жодного слова про це не кажемо. Тоді це буде, ну, просто недосконало зрозуміло.

І стаття 105 заміщення депутатів обраних у загальнодержавному окрузі повноваження яких були  достроково припинені. Ми тоді маємо написати, що партія, яка висувала кандидатів у депутати, включення  до її виборчого списку, що взяв участь у розподілі депутатських мандатів, може прийняти рішення про виключення кандидата у депутати, який за підсумками результатів виборів згідно…. Ну, так далі не обраним. Далі по тексту. Тобто цей закон може, я не знаю, чи про доповіді це казати, якщо буде  підтриманий комітетом. Але, звичайно, його треба точно удосконалювати юридично.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які ще є думки?

Да, будь ласка, Олена Петрівна Бойко.

 

БОЙКО О.П.  Неточність першого речення. Частину сьому статті 7, статті викласти в наступній редакції, статті 58. Перелік та черговість кандидатів в депутати у виборчому списку у визначеній партії не можуть бути змінені після подання документів реєстрації Центральною виборчою комісією. В діючій редакції тут стоїть крапка. Додається, до оголошення результатів виборів. Питання до оголошення результатів виборів ми не маємо права виключати і змінювати перелік. А після ми можемо виключати і змінювати перелік також можемо? Черговість.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О.  Не можемо.

 

БОЙКО О.П. А виходячи з цього речення незрозуміло.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О.  Ну, ще одне питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене є друге питання. У мене є питання таке: а що ми робимо, чи можемо ми це робити після оголошення результатів виборів і до моменту, поки люди не стали депутатами.

Оце люфт тут є. Да. Тобто… Ну, да.

 

_______________. Після прийняття присяг.

 

_______________. Теж питання, підождіть. Після набуття… після набуття статусу…

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В.  У автора є одна ціль. Треба потасувати списки після того, да…  Це зрозуміло.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це називається в народі "чистіть хвости".

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В.  Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та. Тобто, вибачте за такий депутатський сленг. Да. Тут треба "чистити хвости". Але під ідеєю "чистити хвости" сюди зайшло багато, багато, багато чого…

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Але, колеги…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Олена Володимирівно.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. … що нам… що нам робити вже буде після того як… Ну, наприклад, для мене, ну, неважливо, яке у мене прізвище, та, там, дело чести, якщо я є кандидатом в депутати від, ну, від якоїсь партії. І тут ні з того, ні з сього для… Тут же ж є такі ситуації, ну, наприклад, 225 ми подали, 50 пройшло, з 51 ми маємо право, там, чистити цей список. Якщо я там сота, я розумію, що я ніколи вже не попаду в цю Верховну Раду, але це діло моєї честі, да, я представляю сьогодні партію і я горджуся тим, що я сота. А тут треба провести 101-го і мене треба вивести з цього списку. Я можу подати до суду. Піти в суд і сказати: "Ну, вибачте мені, я с гордостью несла это знамя уже, там, полтора года, а тут решили, что я недостойна этого звания кандидата от партии, условно говоря, "Народный фронт"". Что делать дальше? Потому что ті списки це вже не тільки майно партії, це вже і майно Центральної виборчої комісії, тому що вона зареєструвала ці списки і це вже списки мають приналежність не тільки партії "Народний фронт".

Яким чином має поступати Центральна виборча комісія? Чи вона приймає судові рішення? Чи суди приймають до розгляду ці питання? Яким чином поступати от в даній ситуації? Да, це не тільки з'їзд, сіли, почистили, а далі, що робити? Ну от Ледовських взяла і пішла, і написала бумажку.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Не програєте ви суд. Якщо ми пропишемо це нормально, ви програєте суд.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Я хочу, щоб ми написали… я хочу, щоб ми написали це нормально.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Правильно,  так ми про це  кажемо.  Але ми сьогодні  ж  замість авторів не перепишемо цей закон?

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Я не заперечую щодо цієї ситуації, яка дозволить нам, наприклад,  ці списки потасувати. Тут життєва ситуація, ну тут, вибачте, але  ж всі свої, ми розуміємо, що там…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але іде пряма трансляція. Ми всі свої, але…

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Партія, наприклад, планує для себе, виходячи  там  з рейтингів один результат на своїх виборів, виходить інший результат, ми можемо потасувати  списки, які  ми не планували  проводити  там і таке інше. Тому  на це треба звертати нам, нам треба обов'язково буде прописати деталі, тому що  ми будемо мати проблеми. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді ми говоримо про те, що у нас є величезна кількість зауважень до цього законопроекту юридичного характеру. Оскільки є прогалини в ньому…

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Не по суті, не по суті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В ньому є величезні прогалини, які треба опрацьовувати, тому ми рекомендуємо лише  в першому читанні.

Хто за таке рішення, прошу проголосувати? Хто – проти? Немає. Хто утримався? Один.  Рішення… Іван  Іванович утримався. Рішення прийнято.

Ми вичерпали… А я перепрошую, доповідати я буду чи..?  Хто за таке рішення прошу проголосувати? Хто – проти?  Немає.  Хто утримався?  Немає.

Значить в "Різному"  у нас є декілька  інформацій.

Перше. У нас на поверсі в залі засідань тут уже  встановлено wi-fi, всі уже  користуються. У нас поки  що дві мережі: перша –  radagest, це доступ без коду, час не обмежено; у нас  є  rada безпосередньо і доступ з кодом кожному  депутату буде видано найближчим часом. Це перше.

Там я знаю, що Андрій Олександрович Река  хотів  декілька слів  сказати щодо реалізації Закону про співробітництво  територіальних  громад. Будь ласка.

 

РЕКА А.О. Шановний головуючий, колеги, хочу нагадати, що  рекомендації комітетських слухань з питань реалізації Закону про співробітництво територіальних  громад, що відбулося у червні 15-го року  11 червня у місті Полтаві  рекомендовано Верховній Раді України та її комітетам  продовжити  у співпраці з  іншими органами  державної влади, органами місцевого самоврядування та їх асоціаціями. Іншими зацікавленими організаціями, аналіз практики застосування Закону України про співробітництво територіальних громад.

У зв'язку з цим підкомітету, який я очолюю, було доручено безпосередньо вести моніторинг реалізації згаданого закону. До вашої уваги роздані оці аналітичні матеріали з питань реалізації Закону України про співробітництво територіальних громад, що було підготовлено підкомітетом за підтримки Проекту Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) "Реформа управління на сході України" та Центру сприяння розвитку співробітництва територіальних громад.

Коротко можу проінформувати вас, що за інформацією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України станом на 1 грудня цього року до реєстру договорів про співробітництво громад внесено 31 такий договір. Проте, як свідчить проведений аналіз, розподіл цих договорів за п'ятьма основними формами, виданими НМС, не є однаковими.

На сьогодні найбільш поширеною формою співробітництва є реалізація спільних проектів, що перебуває в координації суб'єктів співробітництва та акумулювання ними на визнаний період ресурсів з метою спільного здійснення відповідних заходів.

Разом з тим, зовсім не була поширена така форма співробітництва як утворення у суб'єктів співробітництва спільного органу управління для спільного виконання визначених законом повноважень. Те, що ми бачили з вами у Німеччині.

Разом з тим, співробітництво територіальних громад не набуло досі широкого поширення в усіх регіонах України. Тільки шість регіонів мають зареєстровані в установленому порядку проекти НМС. Серед них за кількістю проектів відрізняється Полтавська область, що має майже половину з усіх проектів НМС – 15. Все це є  результатом системної, цілеспрямованої роботи, що здійснюють Полтавська обласна держадміністрація, Полтавська обласна рада за підтримки Проекту Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) "Реформа управління на сході України".

Одночасно, як ви можете побачити з інформаційної довідки, 19 регіонів із 25, без врахування Автономної Республіки Крим і Севастополя, взагалі немає, не мають станом на 1 грудня 15-го року зареєстровані проекти співробітництва територіальних громад. Все це потребує реалізації комплексу заходів, організаційних, навчальних, інформаційних, просвітницьких та інших, для забезпечення більш потужного розвитку співробітництва територіальних громад в контексті подальшої реалізації реформ місцевого самоврядування.

Я багато опускаю. Хочу сказати, що…

 

______________. (Не чути)

 

РЕКА А.О. Минуточку.

Провели таке, недостатньо навчально, методичного забезпечення, відсутнє фінансування таких ресурсів забезпечення ММС(?) насамперед за рахунок коштів державного бюджету, зокрема, за рахунок державного фонду регіонального розвитку кошти місцевих бюджетів, а також кошти міжнародних донорських організацій. У зв'язку з цим позитивною є практика роботи Полтавської обласної Ради щодо започаткування в рамках проведення обласного конкурсу …….. фінансової підтримки проектів розвитку співробітництва територіальних громад.

Четверте ………. конкурсу. Хотів би також відзначити діяльність проекту німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ "Реформи управління на сході України" щодо забезпечення співфінансування цілого ряду проектів співробітництва територіальних громад. Проведення потужної інформаційної та просвітницької компанії для керівників і інших посадових осіб органів місцевого самоврядування, депутатів міських рад, широких верств населення з питань розвитку ММС, а також управління спеціалізованого порталу в веб-сайті з питань ММС. Організація навчання державних службовців та посадових місцевого самоврядування з питань ММС у зв'язку з цим, що в моєму мажоритарному окрузі минулого тижня 15 грудня було проведено комплекс навчання виїзний кочовий семінар, у місті Кобиляки, з питань розвитку співробітництва даних громад. Хочу сказати, що він викликав зацікавленість, зокрема, у новообраних керівників органів місцевого самоврядування, які в рамках реалізації реформи місцевого самоврядування мають шукати нові інструменти та підходи для забезпечення сталого розвитку своїх громад. І керівники, новообрані, територіальних громад чітко зрозуміли, що виконання закону про співробітництво пряма дорога до  об’єднання територіальних громад.

Пропоную ознайомити із згаданим звітом усі зацікавлені органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також продовжити на рівні комітету діяльність щодо моніторингу реалізації Закону України про співробітництво територіальних громад.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Олександрович. Чи є ще у когось заяви, інформації в розділі "Різне"? Якщо немає, то тоді дозвольте оголосити засідання нашого комітету закритим.